У новий 2019 – 2020 маркетинговий рік Україна увійшла з новими стандартами оцінки якості пшениці. З 10 червня 2019 року набрав чинності стандарт ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Потреба в оновленні підходів до стандартизації оцінки якості збіжжя зумовлена нарощуванням нашою країною експорту. Неузгодженість внутрішніх та міжнародних стандартів тривалий час викликала заниження ціни на українське зерно, віднесення переважної його частини до фуражних категорій.

Введення в дію нових стандартів відбулося одночасно з певними іншими кроками урядових структур країни щодо поліпшення умов експорту зернових культур. Варто згадати, що 3 жовтня 2019 року між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й учасниками зернового ринку був підписаний Меморандум стосовно узгодження позицій. Хоча подібний документ укладається вже дев’ять років поспіль, лише цьогоріч в тексті відсутні будь-які обмеження та попередні визначення обсягів експорту на поточний маркетинговий рік (документ буде чинним до 1 липня 2020 року).

Вітчизняний стандарт оцінки якості пшениці як реакція на запити світового ринку

Значна частина чинних стандартів ДСТУ розроблялися ще до 1991 року. Деякі з них періодично актуалізувалися. Зокрема, це стосується оцінки якості пшениці. Останні зміни в критерії оцінки цього збіжжя вносилися ще у 2010 році. Певні норми (приміром, сила борошна, частка зерен, що пошкоджені клопом черепашкою) мали суто рекомендаційний характер, і не були класоутворюючими.

За такого підходу сільгоспвиробники не приділяли належної уваги якості зерна. Навіть більше – було вигідно заощаджувати кошти на проведенні необхідних досліджень. Але в результаті на експорт йшло зерно у кращому разі середньої якості, а часто навіть низької. Коштувало воно значно дешевше, ніж зерно виробників з країн ЄС.

За українською пшеницею закріпився статус другосортної. Зерна 1-го та 2-го класу експортувалося останніми роками лише близько 20%. Серед основних причин такої ситуації експерти називають неузгодженість в допустимій частці зернової домішки. В Європі цей показник не повинен перевищувати 2% для 1-го сорту. У нас донедавна допускалося 5%. Крім цього, можна навести інші приклади.

Найбільш суттєві нововведення

Серед основних змін в оцінці зерна за новими стандартами – зменшення класів, більш жорсткий підхід до певних показників (натура зерна, число падіння, вміст шкідливої домішки та фузаріозних зерен). Нововведення гармонізуються з регламентами, директивами та технічними умовами Європейського Союзу й, водночас, враховують фактичний стан зернового сектору України.

Варто враховувати: як таких єдиних міжнародних критеріїв оцінки якості збіжжя не існує. Застосовується лише поділ зерна на дві категорії – продовольче та фуражне. Партія зерна з відхиленням навіть за одним показником може бути віднесена до фуражного зерна. Зернотрейдери при купівлі-продажу зерна користуються контрактами, які й виконують роль стандартів якості в кожному окремому випадку. В контрактах зазначається натура зерна, рівень вологості, вміст білка й клейковини, число падіння, сила борошна.