Нещодавно Закордонна служба сільського господарства USDA (Міністерства сільського господарства США) оприлюднила звіт «Біотехнології та інші новітні технології виробництва в Україні». Американські фахівці дали комплексну оцінку законодавчій базі та реальній ситуації щодо ринку продуктів з ГМО станом на жовтень 2019 року.

Тема біотехнологій, в цілому, не була пріоритетною для України з 2015 до 2019 року. Більш важливими були внутрішні зусилля з реформування країни, геополітичні та економічні питання. Українській громадськості не вистачає поінформованості щодо науково обґрунтованих фактів про біотехнології та споживання ГМО продуктів. Галузеві обговорення свідчать про те, що українська громадськість має негативну думку щодо біотехнологій, яка базується або на емоційному сприйнятті, або на оманливих новинах.

У звіті були зроблені висновки про те, що система законодавчого регулювання біотехнологій в Україні досі не розроблена повністю, але країна зобов’язалася формувати свою політику в даній сфері відповідно до стандартів Європейського Союзу. В Україні продовжують вестися дебати щодо сільськогосподарських біотехнологій.

Наразі ще не регламентована процедура реєстрації сільськогосподарських та продовольчих товарів, що містять ГМО, і тому ніяка подібна продукція не може бути законно вирощена чи ввезена до України. Уряд України заборонив виробляти ГМО-культури, проте є повідомлення про незаконне виробництво таких культур.

Бачення нового законопроекту про ГМО

На думку експертів USDA перед українськими урядовцями стоїть нагальне завдання розробити нормативно-правову базу, яка встановлює процедури реєстрації продукції з ГМО. Закон України №1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» був прийнятий ще у 2007 році. Останні зміни до нього вносилися у 2014 році. Українська система затвердження сільськогосподарської продукції ГМО залишається недостатньо розвиненою та не є функціональною в цей час. Поки що жодні критерії реєстрації не були чітко визначені та/ або записані в законі.

Раніше в українському парламенті було декілька законодавчих ініціатив, спрямованих на зміну норм, що регулюють виробництво та обіг ГМО-культур та продукції. Деякі з них мали на меті запровадити повну заборону на продукти ГМО, тоді як інші пропонували дозвіл на вирощування культур ГМО. У липні 2019 року парламентарії України проголосували за те, щоб всі проекти законів, які не прийняті в першому читанні попереднім парламентом, були визнані недійсними та усунені з розгляду. На момент підготовки звіту USDA (жовтень 2019 року) на розгляд нового парламенту не було винесено жодних законопроектів, пов’язаних з ГМО.

При цьому важливо проводити роботу з громадськістю для формування об’єктивного уявлення про ГМО. Зараз думки громадян країни стосовно цього питання розділені. Загалом, ставлення до ГМО негативне. Однак фермери розуміють, що посіви ГМО-культур дешевші за рівнем витрат, та можуть забезпечити кращий фінансовий результат. В новому законопроекті слід врахувати обидві ці позиції представників української громадськості.

Сьогоднішня ситуація в Україні стосовно ГМО

Україна взяла на себе зобов’язання формувати свою біотехнологічну політику відповідно до стандартів Європейського Союзу (ЄС) після підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС у 2014 році. Однак незалежно від встановлених законодавством обмежень на вирощування та/ або імпорт продукції з ГМО деякі дрібні фермери, ймовірно, вирощують такі культури для досягнення економії витрат на виробництво.

Експерти USDA критично оцінюють наявність ГМО в партіях кукурудзи, сої та ріпаку, що йдуть на експорт. Іноземні покупці говорять про виявлення ГМО в 50-65% сої, 10-12% ріпаку та близько 1% кукурудзи. У 2018 році у звіті румунської громадської організації вказується підтверджена наявність насаджень ГМО сої в Полтавській, Хмельницькій, Київській, Кіровоградській, Житомирській та Вінницькій області. За останні кілька років, частка виробництва ГМО сої залишається стабільною. Економія на сортах ГМО може становити близько 70 доларів за гектар через меншу кількість гербіцидних обприскувань.

Проте іноземні експерти відзначають також свідомий вибір близько 30% виробників сої відмежовуватись від ГМО. Така стратегія дозволяє виробникам отримувати кращі ціни на врожай, що експортується. Також мінімальним є виробництво ГМО кукурудзи. Насамперед, причини в обмеженому доступі до контрабанди насіння та у покращенні продуктивності звичайних гібридів.